«Ніхто нам не збудує держави,

коли ми її самі не збудуємо,

і ніхто з нас не зробить нації,

коли ми самі нацією не схочемо бути»

(В’ячеслав Липинський)

Вірю в народ

Народе мій, замучений, розбитий,

…Твоїм будущим душу я тривожу…

І.Франко

Україно, ти - історія великого народу,

Що пройшов складний, тернистий шлях,

Здобуваючи омріяну свободу,

У кривавих праведних боях.

Безліч раз хотіли, щоб ти підкорилась,

Та не зламали нашу волю в боротьбі.

Ворогові ти не поклонилась,

Вільний дух ніколи не вмирав в тобі .

Незалежність з неба нам не впала -

Здобули її ми у борні.

І за неї головами накладали

України кращі дочки і сини.

Незалежність нам дана у нагороду

За віки страждань і боротьби.

Народе мій, тож будь - НАРОДОМ!

Ти довго черню був, частиною юрби .

Народе мій, завжди єдиним будь,

Бо знаємо, що лиш в єднанні – сила:

Хай згинуть ті, що на частини рвуть

Мою стражденну матір – Україну.

Народе мій, відкрився шлях в Європу

Тобі, в сім’ю цивілізованих країн.

І вірю я: зросте у нас добробут,

Ми будем з ними на однім щаблі.

В новій державі побудуй нове життя,

Бо замість тебе це ніхто не зробить.

Торуй свій шлях в щасливе майбуття,

Твори свою державу «вільну, нову».

Щоб у майбутнє з страхом не дивитись,

Щоб не боятись завтрашнього дня,

Сьогодні треба гарно потрудитись:

Нову державу треба збудувать.

І я , народе мій, звертаюся до тебе:

Будуй, захоплюйся, дерзай, твори!

Нам треба йти вперед. І вірити нам треба:

Нову державу разом побудуєм ми!.

Логвінова Людмила, учениця 11 класу Баратівської ЗОШ