Відходять у історію події,

Течуть вони нестримно, як потік,

Давно вже відгриміли буревії

В той пам’ятний сорок четвертий рік

.

2. 14 березня 1944 року Снігурівська земля була визволена від німецько – фашистських загарбників.

3. Фашисти окупували Снігурівку 18 серпня 1941 року. Для жителів Миколаївщини настали чорні дні окупації. Гітлерівці силою насаджували кривавий режим.

4. Почалися масові арешти, розстріли, катування, знущання над мирним населенням та військовополоненими.

5. На снігурівщині окупанти розсріляли 2999 осіб, у фашистське рабство потрапили 2230 молодих людей.

6. Масовим терором окупанти намагалися залякати людей. Та це їм не вдалося. Вони наштовхнулись на потужний опір нескореного народу.

7. В червні 1942 року комуніст Авраменко створює у Снігурівці підпільну групу, у ІІ половині 43 –го року вони з’являються в селах Бурханівка, Гречанівка , Петропавлівка та Галагнівка.

8. Наприкінці 43 –го року група Авраменка намагається об’єднати всі групи в партизанський загін ім. 25 – річчя Жовтня. Та фашистам вдалося заарештувати керівників та найактивніших підпільників. Більшість з них розстріляли, а частину відправили до концтаборів.

9. Влітку 42 – го Федір Зайцев організував у районі партизанський загін «Чорноморець», до якого увійшли 20 бійців.На рахунку партизанів знищений ешелон, 4 – ро вбитих ворожих солдат і офіцерів, знищено 4 –х запроданців, взято в полон 3 – х окупантів.

10. На початку 1944 року гітлерівці заарештували частину бійців цього загону. Осинець, Калина, Соловей та Пащенко були страчені. Решта залишилися живим і брали участь у звільненні Снігурівщини від окупантів.

11. У роки війни у Баратівці жив керівник підпільної групи, що діяла у Гречанівці, Новософіївці, Романо – Булгаково Степан Пантелейович Юдін. Колишній директор Баратівської школи, він був залишений для підпільної боротьби під час окупації. У серпні 1941 –го наше село окупували фашисти.

12 Приміщення школи стало німецькою комендатурою. У 1943 році сім’я Юдіних переїздить до Петропавлівки. Часто у хаті, де вони жили , збиралися люди, про щось радились, щось вирішували. А потім діяли…

13.У лютому 1944 року Юдін був заарештований і відправлений до Миколаєва. Там, після жорстоких катувань, був страчений, але його ім’я памятають люди.